Сучасне українське суспільство: дискурс транзитивності і феноменологія нестабільності

Сьогодні українці переживають доленосний, критичний, рубіжний цикл свого існування. З проголошенням новітньої незалежності гадалося, що Україна з її талановитим народом, значним промисловим, аграрним та інтелектуальним потенціалом, культурою, освітою і наукою мала все, щоб досить швидко стати в рівень найпередовіших демократичних держав світу, культурних і процвітаючих націй. На жаль, ці сподівання на двадцять сьомому році незалежності не здійснилися. Натомість, ми опинилися в глибокій всеосяжній кризі, зазнали розчарувань від незрілості, державницької неспроможності нових еліт, переживаємо відчуття нереалізованості, за висловом В. Стуса, «вічно ембріонної України».