Рухова активність хворих на хронічне обструктивне захворювання легень легкого ступеня тяжкості у процесі фізичної реабілітації

Мета – вивчити ефективність впливу фізичної реабілітації на рухову активність хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Всім хворим проведене стандартне клінічне, лабораторне і функціональне обстеження. Оцінка фізичних можливостей проведена методом непрямої оцінки працездатності за допомогою 6-ти хвилинного крокового тесту. Застосування комплексу фізичної реабілітації у хворих призводило до статистично значимо більшої динаміки зростання пройденої дистанції як у чоловіків – на 141,89±11,16 м (при стандартному лікуванні – на 95,00±10,67 м; р<0,01), так і у жінок – на 96,44±9,19 м (при стандартному лікуванні – на 46,00±6,87 м; р<0,001). У випадку використання фізичної реабілітації рухові можливості хворих в порівнянні зі стандартним лікуванням збільшились у чоловіків в 1,5 рази, у жінок – в 2,1 рази, в цілому – в 1,7 рази, а досягнутий стан їх рухових можливостей (648,0±19,78 м) суттєво переважав такий при стандартному лікуванні (596,1±17,33 м; р=0,025).