Щоденник Серафіни, або специфіка художньої реальності Юзефа Крашевського

Чи не усі ми читали казки про баронес, графинь, графів, княжичів та
інших представників буржуазного світу? Неймовірна краса, пишні плаття,
суворі фраки, бали, кохання, страждання, інтриги – вся ця круговерть емоцій
та подій захоплювала і заманювала в цей «вищий» світ, змушуючи зітхаючи
заздрити. Таке було, якщо не у всіх, то у більшості. Хіба не хотіли б ми
бодай раз потрапити у такий світ? Бути представником тогочасної культурної
«еліти»? Але не варто дивитись на цей світ крізь «рожеву призму». Воно не
варте наших мрій. Чимало письменників та поетів класики у своїх творах
засуджували тогочасне життя аристократів, буржуа або міщан. Все те райдужне
і жадане виявлялось проблематичним, болючим і навіть безглуздим. Буржуа,
аристократи змальовувалися письменниками минулих століть як люди із
своєрідними життєвими цінностями, моральними ідеалами, світоглядними
орієнтаціями. І знаєте що? Це дійсно так. Навіть сьогодні мало що змінилося,
як не дивно. Чимало сучасних багатих людей вважають гроші та матеріальні
цінності найголовнішою рушійною силою в житті. Для них кохання, доброта,
навіть людяність приходить, так би мовити, із грошима. Меркантилізм – це
ніби основа сучасного світу в уявленнях багатьох людей. Проте окрім егоїзму,
для якого таким принадним видається меркантилізм, існує й протилежний
вимір людської ціннісної орієнтації в світі та морально-світоглядної
позиції в стосунках – альтруїзм. Одним із його носіїв та водночас «співцем-
проповідником» був Юзеф Ігнацій Крашевський – видатний митець ХІХ ст