Дослідження регуляторних механізмів роботи серця за допомогою ортостатичної проби

Актуальність теми дослідження. Смерть – це завжди трагедія, особливо, коли настає у спортсменів, які завжди були символами здоров’я та сили. Серцево-судинна система несе основне навантаження в процесі адаптації організму спортсмена до фізичних навантажень.
Мета дослідження – вивчення стану функціональних можливостей серцево-судинної системи організму студентів,
які займаються волейболом. Досліджу-вані 4–5 хв. спокійно лежали, потім впродовж 1 хв. підраховували у них пульс, вимірювали артеріальний тиск. Згодом, піддослідні вставали на ноги та проводили ті ж самі виміри. Теж саме повторювали через 10 хв. після вставання на ноги.
Методи дослідження. Під час дослідження використовувалися теоретичний аналіз та узагальнення наукової і методичної літератури, методи функціональної діагностики, системний аналіз, синтез.
Результати роботи. Безпосередня реакція після зміни положення тіла вказує на чутливість відділів вегетативної нервової системи, тоді як відставлена реакція, вимірювана через 10 хвилин, характеризує їх тонус. Таким чином, гіподіастолічний тип реагування серцево-судинної системи на зміну положення тіла спостерігався у 16 піддослідних, нормальний – у 9 студентів, а гіпердіастолічний – у 5 реципієнтів.
Ключові висновки. Гіподіастолічна реакція серцево-судинної системи на зміну положення тіла в просторі спостерігалася у 53% піддослідних студентів, що свідчить про високий розвиток стану тренованості. Нормотонічна реакція була виявлена у 30% від групи піддослідних, що вказує на незначні гемодинамічні коливання. Гіпердіастолічна реакція притаманна 17% реципієнтам, що говорить про підвищену реактивність симпатичної частини вегетативної нервової системи.