Особистісний контрапункт на перехресті парадигм

Природничо-наукова і гуманітарна парадигми не забезпечують необхідних умов проведення релевантного дослідження процесу психічної саморегуляції людини. У статті пропонується підхід, за якого фізіологічний аспект нервово-психічної діяльності вивчається у межах природничо-наукової парадигми, а когнітивний – методами гуманітарної парадигми. Їхнє загальне теоретичне положення полягає у тому, що основу психіки людини складає базова психічна суперечність між першою і другою сигнальними системами, взаємодія яких набуває контрапунктного характеру. Водночас елементарна психічна одиниця є бінарною за структурою і контрапунктною за змістом, що обумовлює розгляд психічного розвитку з позиції подвійної суперечності.