Слюсар В. М. (2019) Informational Violence in The Symbolic Exchange and Modern Mediareality: The Modus Dimension. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. № 85. С. 25–35. ISSN 2663-7650. DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.1(85).2019.25-35.
5.pdf
Завантажити (395kB) | Preview
Анотація
У статті проаналізовано інформаційне насилля як складову соціального насилля. У контексті визначення форм насилля, зокрема при класифікації його за суб’єктом і спрямованістю (самоспрямоване, міжособистісне та колективне) акцентовано увагу, що воно виражається у соціально-політичній, соціально-економічній та соціально-культурній формах. Складовою його реалізації є поширення надмірної чи неправдивої інформації. Це пояснюється тим, що його здійснення потребує створення соціокультурного продукту, яким є специфічно підібраний відеоряд новин, особливий порядок і форма подачі цих новин (порушення в них принципів об’єктивності, висвітлення позицій лише однієї сторін конфлікту, апелювання до примітивних бажань в телепередачах), агресивна реклама і т. д. Але перші із них використовують елементи інформаційного насилля у прихованій формі. Наголошено, що поняття "інформаційне насилля" позначає не роль інформації при здійсненні насильницьких актів, а інструментальне призначення новітніх засобів масової інформації (через фільми, телепередачі, відеоролики, компʼютерні ігри і т.д.) у продукуванні насилля, специфіку трансформації насилля в інформаційному суспільстві загалом. Крім того, виокремлено такий різновид інформаційного насилля як "потокове насилля" (соціально-культурне насилля, яке здійснюється у латентній формі на основі репрезентації недостовірної картини світу через введення дезінформації і збільшення обсягів інформації водночас). Різновидом інформаційного насилля є "фікціональне насилля" як продукування художніми засобами образів та символів насилля і поширення їх через медіа сферу. На відміну від документального фіксування актів насилля, які транслюються у репортажах чи спеціалізованих хроніках, фікційне насилля має місце у художніх фільмах, компʼютерних іграх, літературі та ін. Останнім часом поширеним став тролінг як різновид інформаційного насилля. Він часто має цілеспрямований характер і є інструментом впливу на соціальні процеси. Тролінг може здійснюватися спеціальними організаціями ("ботофермами") і формувати громадську думку на замовлення (стосовно конкретних осіб чи подій). Різновидом інформаційного насилля є рекламне насилля, що здійснюється через неправдиву рекламу чи перенасичення рекламними поданнями міського простору.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Класифікатор: | B Філософія, психологія, релігія > B Філософія (Загальне) |
| Відділи: | Факультет історії, права та публічного управління > Кафедра філософії та політології |
| Користувач: | Анастасія Торгонська |
| Дата подачі: | 17 Січ 2020 11:25 |
| Оновлення: | 17 Січ 2020 11:29 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/30501 |
| ДСТУ 8302:2015: | Слюсар В. М. Informational Violence in The Symbolic Exchange and Modern Mediareality: The Modus Dimension. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2019. № 85. С. 25–35. DOI: 10.35433/PhilosophicalSciences.1(85).2019.25-35. |


