Термінологічна проблематика поняття ментальності у соціально-філософському дискурсі

Розглянуто основні теоретичні підходи до соціально-філософського аналізу понять "ментальність" та "менталітет" як об’єкта дослідження. Встановлено, що поняття ментальності набуває змістовного і функціонального розуміння лише в контексті певної теоретичної моделі. Соціально-філософський рівень методології передбачає узагальнення положень філософсько-парадигмального та діалектичного підходів у контексті визначення ідей, закономірностей та концепцій. Припускаємо, що генезис розвитку ментальності особистості, як представника певної групи, відображає особливості менталітету народу, відображаючи специфіку національного характеру. Тоді ментальність є системою уявлень та цінностей, які регулюють поведінку особистості в соціокультурних реаліях життя. У працях дослідників вона трактується у специфічній формі, як зумовлена процесом життєдіяльності етносу в певних географічних, історичних та культурних умовах. Важливого значення набуває визначення теоретичної та філософської бази дослідження, змісту категорій одиничного, особливого й загального у контексті формулювання ментальності, визначення сутнісних й особливих ознак цього процесу. Цей підхід дозволив визначити структуру ментальності, яка розкриває її сутність та механізм впливу на діяльність суб’єкту менталітету. Доведено, що усвідомлювані елементи менталітету тісно пов’язані зі сферою несвідомого, яке у межах етносів не підпадає під сферу їх рефлексії і не підлягає раціональному осмисленню й артикуляції. Обґрунтовано, що система образів, котра лежить в основі людських уявлень про світ та власне місце в ньому, впливає на спосіб світовідчуття, світосприйняття та світоперетворення, а також на особливості побудови ієрархії цінностей, зумовлює особливі, характерні для певної спільноти, реакції та патерни поведінки. Констатовано, що соціально-філософський аналіз феномену ментальності потребує використання понятійного апарату, який описує в різних категоріях різноманітні соціокультурні уявлення індивіда. Суб’єктивні прояви людської психіки, які трактуються як ментальність або менталітет, відображають соціальні, економічні, політичні, духовні та моральні аспекти суспільного життя, неможливо розглядати в межах однієї категорії, їх необхідно аналізувати як багаторівневе утворення.