Характеристика рухової активності дітей молодшого шкільного віку

Актуальність теми дослідження. У статті обґрунтовано важливість врахування вікових особливостей розвитку молодших школярі у навчально-виховному процесі початкової школи. Встановлено, що цей віковий період найбільш відповідальний у процесі формування фізичної культури дитини. Саме у цьому віці закладаються основи рухів, успішно засвоюються нові, раніш невідомі вправи і дії, фізкультурні знання, зміцнюється фундамент здоров’я та розвиваються фізичні якості, необхідні для ефективної участі у різних формах рухової активності. Мета дослідження: вивчення рухової активності дітей молодшого шкільного віку. Методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел; спостереження. Результати роботи. Пошук оптимальних шляхів залучення молодого покоління до систематичних занять фізичними вправами випливає з основ перебудови національної школи, де великого значення надається фізичному розвитку, загартуванню та зміцненню здоров’я дітей. У практиці фізичного виховання показники функціональних можливостей дитячого організму слугують основним критерієм при виборі фізичних навантажень, структури рухових дій, методів впливу на організм. Для молодших школярів потреба у високій руховій активності природня. Тому важливо забезпечити дітям достатній обсяг рухової активності, що відповідає їхньому віку й індивідуальному стану здоров’я.
Ключові висновки. Під час вивчення рухової активності дітей молодшого шкільного віку було узагальнено задачі фізичного виховання, біологічну потребу у русі дітей, виявлено важливість ролі рухливих ігор у житті дітей, а також поняття про рухову діяльність, в педагогічній практиці. Необхідними умовами, які сприяють нормальному фізичному розвитку, підвищенню фізичної підготовленості та зміцненню здоров’я підростаючого покоління є дотримання оптимального режиму рухової активності.