Перспективи застосування інтервального гіпоксичного тренування в підготовці юних спортсменів різних спеціалізацій

Актуальність теми дослідження. Стаття присвячена вивченню та аналізу науково-методичної літератури з питання можливості застосування інтервального гіпоксичного тренування у тренувальному процесі юних спортсменів різної спеціалізації. Мета: узагальнення наукових відомостей та наукове обґрунтування доцільності застосування інтервального гіпоксичного тренування у тренувальному процесі спортсменів різної спеціалізації. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних літературних джерел. Результати. Зростання спортивних результатів в різних видах спорту багато в чому визначається впровадженням нових засобів і методів підготовки. Адаптацію до гіпоксії можна підвищити штучно в тренуванні, використовуючи метод ІГТ. Установлено, що застосування цієї моделі гіпоксії в тренувальному процесі на етапах попередньої та спеціалізованої базової підготовки в підготовчому періоді річного макроциклу сприяє покращенню загальної та спеціальної фізичної підготовленості спортсменів за показниками швидкості й витривалості. Результати комплексного впливу нормобаричної гіперкапнічної гіпоксії та фізичних навантажень свідчать про можливість застосування моделі гіпоксії для підвищення ефективності навчально-тренувального процесу велосипедистів.
Висновки. Встановлено, що застосування штучно викликаної гіпоксії в поєднанні з різними видами навантажень істотно модифікує тренувальний ефект і прискорює темпи розвитку адаптації до використовуваних фізичних навантажень. Під впливом комплексного застосування фізичних навантажень й інтервального гіпоксичного тренування виявлено покращення функціональної підготовленості, а також переважної більшості показників загальної та спеціальної фізичної підготовленості юних спортсменів.