Темпи приросту фізичних якостей – фактор, що визначає потенційні можливості юних гандболістів

Актуальність теми дослідження. Наука про спортивне тренування не визначилася на сьогоднішній день із певною чіткою та кінцевою позицією для побудови єдиної теорії спортивної орієнтації й відбору. Однак роботи зі створення такої теорії ведуться з кожним роком усе інтенсивніше. При цьому необхідною умовою є виявлення факторів, які у більшій мірі визначають успіх у даному виді спортивної діяльності. На даний час комплексну підготовленість спортсмена визначає рівень розвитку його фізичних якостей. Саме цим керуються тренери, відбираючи новачків за їхніми результатами в спеціальних контрольних вправах. Однак практика показує, що нерідко самі здібні на перший погляд новачки згодом не виправдовують покладених на них надій. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити потенційні можливості гандболістів. Методи дослідження: аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення науково-методичної літератури, спостереження, тестування, бесіда, опитування, психодіагностичні, медико-біологічні, математичної статистики. Результати роботи. Результати аналізу отриманих даних показують, що для надійного прогнозування потенційних можливостей юних гандболістів найбільш важливе значення має не вихідний рівень розвитку фізичних якостей, а співвідношення між цим рівнем і темпами приросту фізичних якостей.
Висновки. Потенційні можливості юних гандболістів можуть бути досить точно спрогнозовані за показниками сумарних темпів приросту основних фізичних якостей за перші півтора року занять.