Андрійчук Т. В., Вискушенко А. П., Вискушенко Д. А. and Тарасова Ю. В. (2019) Географічне поширення і чисельність калюжниці в Україні. Biology & ecology scientific journal. Т. 5, № 2. pp. 32-35. ISSN 2414-9810.
194422-434467-1-PB.pdf
Download (159kB) | Preview
Abstract
Молюски середніх розмірів Viviparus viviparus (Linnaeus,1758) та Viviparus contectus (Millet,1810) відноситься до родини калюжницевих Viviparidae Gray, 1847. Це досить стародавня група прісноводних молюсків, яка відома з карбонового періоду, зараз вони поширені у прісних водоймах Північної Америки та Євразії. Калюжниця річкова Viviparus vivіparus (Linnaeus, 1758) – найбільш широко поширений вид роду. Ареал охоплює майже всю Європу, а також всю територію України. Черепашка конусовидна, досить товстостінна, коричнюватого кольору, з трьома полосами. Калюжниця болотяна Viviparus contectus (Millet, 1813) – вид, який раніше вважався досить широко поширеним по всій Європі. Пізніше вияснилося, що навіть в Україні ареал цього виду обмежений головним чином центральними і західними областями. Він досить рідкісний на Сході України, не знайдений в річках Приазов’я і в Степовому Криму. Цей вид живе в сильно зарослих мілководних річках при повній відсутності течії, а також у водах з м’якою водою. Слід зазначити, що за існуючими відомостями сучасна зустрічальність цих найбільш масових для України видів калюжниць є досить різною. Явно більш масовим і більш поширеним є V. viviparus.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Uncontrolled Keywords: | Viviparus viviparus,Viviparus contectus,моделювання,вид,толерантність,ГІС |
| Subjects: | Q Science > Q Science (General) Q Science > QL Zoology |
| Divisions: | Faculty of Natural Sciences > Department of Ecology and Geography |
| Depositing User: | Кафедра екології та географії |
| Date Deposited: | 19 Feb 2020 14:39 |
| Last Modified: | 19 Feb 2020 14:39 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/30734 |
| ДСТУ 8302:2015: | Географічне поширення і чисельність калюжниці в Україні / Т. В. Андрійчук та ін. Biology & ecology scientific journal. 2019. Т. 5, № 2. pp. 32-35. |


