Конхіологічна мінливість Sinanodonta woodiana (Bivalvia, Unionidae)

Досліджено конхіологічні ознаки Sinanodonta woodiana (Lea,
1834) з фондових матеріалів малакологічної колекції музею природи
Житомирського державного університету імені Івана Франка, що зібрані з басейнів Дунаю (р. Репіда, оз. Кугурлуй, канал Дунай-Сасик)
та Дніпра (р. П’ятигірка). Описано морфологічну мінливість черепашок китайської беззубки, виокремлено чотири морфотипи за її
формою (округла, еліптична, неправильно-ромбічна і яйцеподібна).
Відзначено морфологічну подібність молодих тварин та зростання
відмінностей черепашок молюсків з віком. Забарвлення периостракуму досліджених екземплярів варіює від світлих тонів (ясно-жовтий колір з зеленими променями; яскраво-зелений або
тьмяно-оливковий) до темних (оливково-бурий колір, інколи з ділянками жовтого або сірого кольору; бурий). Деякі екземпляри китайської беззубки мають рожеві або руді смуги вздовж ліній приросту.
Запропоновано діагностичні ознаки для розмежування синанодонти
і видів роду Anodonta місцевої малакофауни.
Наведено основні проміри черепашок S. woodiana з п’яти місць
збору. У досліджених екземплярів максимальна довжина черепашки
(L) становить 178 мм, висота (H) – 112, опуклість (W) – 68,6 мм.
Встановлено, що збільшення основних лінійних параметрів черепашки S. woodiana у процесі росту молюсків відбувається нерівномірно, що призводить до зміни форми черепашки. Так, за генеральною
сукупністю даних індекс H/L має негативну кореляцію з віком, а індекс W/H – позитивну. Найстабільнішим індексом у просторовому і
віковому аспектах є відношення опуклості черепашки до її довжини
(W/L). Порівняння мінливості форм черепашок S. woodiana з різних
місць збору свідчить про відсутність просторової внутрішньовидової
диференціації за конхіологічними ознаками. Причиною морфологічної
подібності молюсків з віддалених один від одного географічних пунктів може бути інтенсивне опанування видом-вселенцем нових територій. Про прогресуюче освоєння нових водойм, потенційний приріст
і активне відтворення інвазійних популяцій S. woodiana свідчить домінування в малакологічних зборах молодих особин (0–3 років) та
відсутність молюсків старше 7 років.