Репродуктивний потенціал калюжниць (Mollusca, Viviparidae) українського Полісся

Досліджено репродуктивний потенціал двох видів родини Viviparidae −
Viviparus viviparus (Linnaeus, 1758) і V. contectus (Millet, 1813) у водоймах Українсько-
го Полісся. Плодючість V. viviparus майже у 2 рази більша, ніж така у V. contectus, що
зумовлено біотопічними особливостями цих видів. Адже V. viviparus приурочений у
своєму поширенні до проточних водойм із нестабільними умовами середовища (зо-
крема, прибій, зниження рівня води тощо). Це обумовлює необхідність максимальної
реалізації потенційних можливостей розмноження V. viviparus для компенсації під-
вищеної популяційної смертності. Ембріони зареєстровано у статевих шляхах самок
Viviparidae протягом усього року, в тому числі й у зимовий період. Плодючість обох
видів калюжниць зростає з віком. У статті наведено формули для розрахунку плодю-
чості калюжниць на основі їхніх лінійних розмірів і загальної маси. Виявлено, що зі
збільшенням вмісту органічних речовин у водоймах Українського Полісся коефіці-
єнт відтворення, який вказує на ступінь виживаності молюсків і рівень плодючості
самок різних вікових класів Viviparidae, зменшується (р<0,05). Відмічено тенденцію
до зниження репродуктивного потенціалу Viviparidae, оскільки з 2011 до 2017 рр. за-
реєстровано зменшення коефіцієнта відтворення. Такі зміни у популяціях калюжниць
можна пояснити порушенням умов довкілля, зокрема, евтрофікацією у водоймах. У
р. Тетерів ХСК у 1,2−2,0 рази, а БСК5 − у 3,2 рази перевищує допустимий норматив
(СанПіН № 34630-88), що свідчить про забруднення органічного походження, яке су-
проводжується погіршенням умов кисневого режиму. За гіпоксії у Viviparidae пору-
шуються процеси обміну речовин, ріст і розмноження. Зменшення репродуктивного
потенціалу Viviparidae, безперечно, призводить до зниження поповнення популяцій
молоддю і, відповідно, до чисельності молюсків, яке відзначається про-
тягом останніх десятиліть.