Ідейно-тематична та художня специфіка збірки "Великі очі" Оксани Іваненко

Оксана Іваненко (1906 – 1997) – знана українська письменниця. До скарбниці вітчизняної історико-біографічної прози ввійшли її твори "Тарасові шляхи", "Друкар книжок небачених", "Богдан Хмельницький", "Марія". Для маленьких читачів Оксана Дмитрівна написала близько 50 книжок: "Майка та жабка", "Водогін", "Дитячий садок", "Черевички", "Сандалики, повна скорість!", "Лісові казки", "Великі очі", "Галочка", "Казка про веселу Аль", "Маленьким про великого Тараса" тощо.
Мета статті  дослідити, яким чином у казках Оксани Іваненко реалізується проблема морального виховання особистості. На нашу думку, авторське ставлення до цього важливого питання найбільш яскраво виявилося у збірці "Великі очі" (1936), тексти якої складають предмет нашого аналізу.
Завдання дослідження:
 аналіз художніх текстів Оксани Іваненко крізь призму реалізації в них ідеї виховання радянської людини;
 визначення авторських засобів та прийомів художнього моделювання неповторного світу, в якому примхливо поєдналися реальність та фантастика.