Популяційні особливості лунки річкової р. Случ

Молюски – організми, які після членистоногих стали одними з найпоширеніших безхребетних тварин. Молюски є переважно представниками мешканців водного середовища, при чому слід зауважити, що в умовах нашого навколишнього середовища молюски є домінантним типом організмів у цьому середовищі. Вони становлять собою важливу складову харчового раціону риб, домашніх та диких водоплавних птахів [6, 8]. А прісноводні молюски – одна з найважливіших та найцікавіших груп безхребетних тварин, що відіграє важливе значення для формування фауни, життя біоценозів. Ці безхребетні надзвичайно широкопредставлені у гідросфері як за кількістю видів, так і за щільністю їх популяц ій [9].
Щодо лунки річкової – Theodoxus fluviatilis (Linnaeus, 1758), то цей молюск є представником родини неритид, найпоширенішим і найвідомішим вітчизняним видом цих передньозябрових молюсків, відіграє важливу роль у природних біоценозах [9,10]. Ці тварини є цікавим об'єктом для вивчення, оскільки здатні окислювати органічні речовини та сприяти самоочищенню водного середовища. За останні роки спостерігається різке зниження кількості популяцій лунок у водоймах України, що пов’язується зі значним антропогенним навантаженням [1, 2].