Підвищення фізичної підготовленості студентів закладів вищої освіти засобами пауерліфтингу

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі значна увага приділяється реформуванню системи фізичного виховання студентської молоді, адже вона, на думку провідних науковців, є недостатньо ефективною щодо забезпечення оптимального рівня фізичного здоров’я студентів, а методики організації та проведення занять із фізичного виховання студентів у закладах вищої освіти потребують подальшого удосконалення. Незважаючи на значну увагу з боку держави до системи фізичного виховання студентської молоді, остання залишається усе ще малоефективною. До цього часу все ще залишається невирішеною існуюча суперечність між суспільною потребою в здоровій фізично підготовленій студентській молоді й неможливістю задовольнити цю потребу традиційними засобами фізичного виховання, які використовуються у вищій школі. Одним із шляхів вирішення означеної проблеми є впровадження в освітній процес студентської молоді нових видів фізкультурно-оздоровчої діяльності. Одним із відносно молодих видів фізичних вправ, що на сьогоднішній день набирають великої популярності у студентському середовищі, є пауерліфтинг. Мета дослідження – здійснити аналіз впливу засобів пауерліфтингу на показники фізичної підготовленості студентів ЗВО у процесі їх занять із фізичного виховання. У процесі проведення дослідження було використано такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; математичної статистики. Результати роботи та ключові висновки. Аналіз показників фізичної підготовленості студентів, отриманих у процесі формуючого педагогічного експерименту, переконливо показав високу ефективність використання засобів пауерліфтингу. У семи тестах із фізичної підготовленості студенти експериментальної групи достовірно покращили свої показники. Найбільш значущі результати були показані у тестах: біг 100 м, стрибок у довжину з місця, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, підтягування на перекладині, піднімання тулуба в сід за 1 хв. (р<0,05). Студенти контрольної групи спромоглися лише суттєво покращити результати тільки у трьох тестах, а саме: піднімання тулуба в сід за 1 хв. із положення лежачи на спині, човниковий біг та нахили тулуба вперед із положення сидячи (р<0,5).