Порівняльний аналіз психомоторних характеристик молодших школярів з вадами слуху і з нормальним слухом

ність теми дослідження. Узагальнення даних спеціальної літератури і досвіду провідних фахівців показало, що урахування психомоторних особливостей дітей молодшого шкільного віку з депривацією слуху дозволить використовувати методичний принцип акцентованого впливу на їх когнітивні функції. Мета дослідження – порівняти характеристики психомоторики школярів 7–10 років з вадами слуху і їх однолітків з нормальним слухом. Методи дослідження: узагальнення даних науково-методичної літератури; психофізіологічні методи; математична статистика. Проведено тестування психофізіологічних характеристик 59 слабочуючих і 111 здорових школярів 7–10 років. Психомоторні характеристики дітей визначалися за допомогою автоматизованої системи «Індивід». Результати дослідження та ключові висновки: Вік 9 років є найбільш сприятливим для розвитку психофізіологічних показників дітей зі слуховою депривацією, а для дітей з нормальним слухом – вік 8–9 років. Порівняльний аналіз психомоторних показників школярів 7–10 років з вадами слуху і практично здорових школярів з нормальним слухом показав, що за розвитком усіх психофізіологічних якостей, за винятком зорової пам’яті, діти зі слуховою депривацією достовірно відстають від здорових дітей: за сенсомоторними реакціями на 26 балів, обсягом уваги –23 бали, швидкістю переключення уваги – 25 балів, реакцією на об’єкт, що рухається – 26 балів, стійкістю до стомлення – 28 балів, сприйманням часу – 27 балів, урівноваженістю нервових процесів – 36 балів (p<0,05), за винятком зорової пам’яті, різниця у показниках якої – 1 бал – статистично незначуща (p>0,05).