Непольські джерела роману Генріка Сенкевича "Вогнем і мечем"

Стаття присвячена вивченню ролі непольських творів ("Опису України..." Г.Л. де Боплана, "Літопису..." С. Величка і "Діаріуша" Е.Ляссоти) як джерел контроверсійного у трактуванні Хмельниччини роману Г. Сенкевича з’ясовано специфіку авторських прийомів запозичення, обробки й інкорпорації до тексту джерельної інформації та стилістики. Їхня транспозиція, на відміну від ставропольських пам’яток, мала неінтенційний характер. Матеріал із "Опису України..." дозволив автору сконструювати авантюрний часопростір і топіку роману. Факти з "Діаріуша" було використано при переформулюванні романтичної амбівалентності образу козацтва в бік де романтизацій й деміфологізації, в тому числі з використанням засобів наукової містифікації. З "Літопису..." не лише запозичено фактичні дані, а й за цитовано окремі вислови у рамках адресної літературної полеміки.