Використання оздоровчої аеробіки в процесі фізичного виховання студентів, які мають захворювання серцево-судинної системи

Актуальність теми дослідження. Актуальність порушеної у статті проблеми пов’язана з різким зниженням рухової активності і омолодженням багатьох захворювань, що зумовлює необхідність пошуку дієвих засобів рекреаційно-відновлювальної спрямованості для зміцнення здоров’я студентської молоді. Мета дослідження – експериментально обґрунтувати використання оздоровчої аеробіки в процесі фізичного виховання студентів, які мають захворювання серцево-судинної системи. Методи дослідження. Теоретичний аналіз наукової та методичної літератури, педагогічний експеримент, порівняльний аналіз. Результати дослідження та ключові висновки. Методика використання оздоровчої аеробіки під час заняттях зі студентами які мають захворювання серцево-судинної системи та віднесені до спеціальної медичної групи включає наступні компоненти: 1) програма занять побудована з урахуванням специфіки оздоровчої аеробіки (підготовча, основна і заключна частини); 2) проведення підготовчих заходів до занять оздоровчою аеробікою (анамнез, діагностика функціонального стану, інструктаж); 3) суворе дозування фізичного навантаження на заняттях; 4) індивідуалізація фізичного навантаження в групі з урахуванням рівня фізичної підготовленості студентів. Результати експерименту, отримані за допомогою динамічної функціональної проби дали можливість встановити, що у студентів КГ та ЕГ під впливом систематичних занять фізичними вправами покращився стан серцево-судинної системи. Але, незважаючи на позитивні зміни в обох групах, покращення функціональних можливостей серцево-судинної системи були більше виражені у студентів, які займалися оздоровчою аеробікою. На відміну від КГ студенти ЕГ із задоволенням відвідували кожне заняття, що вказує на підвищення мотивації, як одного з головних факторів досягнення оздоровчого ефекту в процесі фізичного виховання.