Engineering and Technical Intellectuals in Ukraine under Conditions of the “Great Terror” (on the Example of the Konstantynovskyi Family)

Метою запропонованої статті є дослідження долі представників інженерно-технічної інтелігенції України в умовах сталінського «Великого терору» скрізь призму персонального досвіду представників родини Константиновських. Антропологізація історії набуває все більшої популярності, що дозволяє досліджувати певні періоди і явища через персональний досвід безпосередніх учасників та очевидців. В дослідженні використовувались методи історії повсякденності в контексті вивчення особистих переживань людини (членів родини) в екстремальних умовах. Cеред інших методів – використання в якості історичного джерела усних спогадів, мемуарів представників конкретної родини. Розгляд персонального травматичного досвіду як мікроісторичного сюжету, дозволив екстраполювати його на специфіку макроісторичного рівня періоду. В статті проаналізовано історіографію проблеми масових репресій, яка в цілому є значною. Новизною запропонованого матеріалу є зосередження уваги на представниках однієї єврейської родини – інженерів Константиновських. Характер «Великого терору» та його наслідки для України досліджується скрізь оптику долі конкретної єврейської родини інженера-будівельника. Десятки тисяч мешканців України, зокрема євреїв, були репресовані з обвинуваченням у причетності до неіснуючих антирадянських контрреволюційних організацій. Серед стандартних обвинувачень, які висувались проти представників інженерно-технічної інтелігенції, зокрема євреїв, – шпигунство на користь Англії, Франції, Польщі та інших країн. Проти представників родини Константиновських висувались звинувачення у співпраці з «польською розвідкою» та агентами з острова Ява (Індонезія). Особливо «обтяжуючим» фактором для Григорія та Германа Константиновських стала їх безпартійність. На прикладі представників цієї родини можна прослідкувати відпрацьований та максимально спрощений механізм репресій. Вивчення матеріалів архівно-слідчих документів, спогадів та мемуарів дає уявлення про механізми фабрикації політичних справ, форми і методи діяльності радянських спецслужб та суспільні настрої. Значна частина інженерно-технічної інтелігенції фактично виявилася в повній ізоляції. Проте, відповідальність за кількість жертв несуть не лише Й. Сталін та його оточення, а й тисячі «стукачів», активність яких «стимулювала» атмосфера страху та «війни всіх проти всіх», як невід’ємна складова тоталітарного політичного режиму.