Infanticide as a manifestation of women’s deviant behavior in the right-bank Ukraine in the late 19th – early 20th centuries (on the materials of the Zhytomyr county court)

Метою статті є комплексний аналіз суб’єкта та мотивів злочину проти життя новонародженої дитини на Правобережній Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Методологія наукового вивчення явищ дітозгубництва ґрунтується на основі таких загальнонаукових принципів як історизму, об’єктивності, системності, всебічності. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі широкої джерельної бази було розглянуто явище дітозгубництва на Правобережній Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., крізь призму
суб’єкта та мотивів вчинення даного злочину. У результаті проведених досліджень, автори приходять до таких висновків: існували пасивні та активні способи вбивства дітей. Новонароджений міг померти як від бездіяльності матері так і від активних дій, спрямованих на позбавлення життя дитини. Суб’єктом злочину, в переважній більшості, були жінки
незаміжні, що перебували в складному матеріальному становищі, та, як правило, належали до нижчих соціальних прошарків. Основні мотиви такого злочину були приховані у ставленні модерного суспільства до позашлюбних стосунків та незаконнонароджених дітей, які автоматично потрапляли в категорію маргіналів. Висвітлення лише одного аспекту – дітозгубництва дає перспективи для подальших досліджень девіантної та делінквентної поведінки жінок в умовах модерного суспільства.