“Lohengrin” by R. Wagner in the Context of Ideas of Saint Augustine of Hippo and Reflections of Modern Ideologists of Ethnic Religions

В пропонованій статті вперше робиться спроба розглянути зміст опери "Лоенгрін" Р. Вагнера в контексті ідей святого Августина Блаженного, викладених ним в трактаті "Про Град Божий проти язичників". Філософські рефлексії сучасних дослідників етнічних релігій балтів А. Ю. Греймаса, Й. Трінкунаса, І. Трінкунієне, О. Зауерса є "точкою перетину" ідей двох моментів зламу в історії християнства – кінця доби патристики та ідейного становлення неоязичництва в ХХ столітті. "Фокусом" такого погляду є опера "Лоенгрін" Р. Вагнера. Ідея святого Августина Блаженного про град Божий та град земний дозволила по-новому висвітлити та зрозуміти основний конфлікт опери, в якому розкривається зміст теологічних категорій "благо", "зло", "гріх", "свобода волі", "любов", "вірність", "віра" в їх художній інтерпретації. Особливості філософської думки святого Августина Блаженного, який прийняв християнство після тривалого впливу язичництва, дозволяє за допомогою його філософської спадщини осмислити процеси богословського становлення сучасного неоязичництва, котре достатньо виразно заявляє про себе у країнах Балтійського моря. Пропоновану тему дослідження можна продовжити в таких напрямах: віддзеркалення християнської теодіцеї в операх Р. Вагнера "Тангейзер", "Парсифаль" та тетралогії "Перстень нібелунга"; переплетення ідей християнської теоіицеї та естетики романтизма в сюжетах скандинавської та германської міфології, середньовічних романів та легенд; узагальнення принципів вагнерівської етики в характерах його оперних героїв.

Послідовне вивчення вагнерівської творчості у філософському аспекті має призвести до створення нового українського вагнерознавства, вільного від ідеологічних штампів минулого століття та заснованого на сучасних досягненнях філософської думки, естетики та мистецтвознавства.