Літературна багатомовність у романі Мар’яни Гапоненко «Хто така Марта?»

Літературна багатомовність останніми десятиліттями привертає дедалі більшу увагу науковців. Розгортаючись на межі лінгвістики та літературознавства, дослідження пропонують новий підхід до аналізу літературних текстів крізь призму багатомовності. В цей час з’являються нові дослідницькі підходи до вивчення полілінгвізму в літературі, а також створюються типології, які намагаються комплексно охопити різні його прояви. Наразі дослідження зосереджуються не лише на явній багатомовності, але й на латентній, яка хоч і менш помітна в тексті, проте поширеніша, адже оприявнюється на різних рівнях літературної мови.
У цій статті аналізуються актуальні підходи до вивчення літературної багатомовності у художньому тексті. Зазначено, що дослідження літературної багатомовності, яка є одним із проявів транснаціональної естетики, виходять за межі таких фіксованих атрибуцій, як нація, культура, мова, ідентичність. Використання автором явних і прихованих форм багатомовності не лише звільняє від національних приписів, але й сприяє художньому увиразненню твору, збагаченню матричної мови і загалом естетичного діапазону літератури. Використання латентної або прихованої багатомовності, виявлення якої є досить складним процесом, адже не проявляється на поверхні тексту, надає письменникам додаткові можливості для досягнення їхніх наративних цілей.
Аналіз роману М. Гапоненко «Хто така Марта?» показує, що цей текст містить явну, латентну та виключену форми багатомовності, які складають основу транснаціональної / транскультурної поетики авторки. Використовуючи різні форми багатомовності, письменниця характеризує своїх героїв як космополітів, показуючи, що вони укорінені у різних мовах і культурах. Водночас залучення іншомовних вставок у німецькомовний текст забезпечує не лише створення дистанції читача щодо тексту, але й породження грайливих і комічних ефектів.