Рівень психологіної тривожності у військовослужбовців, які перебувають в зоні ООС

У статті обґрунтовується актуальність та доцільність дослідження впливу участі бойових дій на рівень тривожності військовослужбовців. Аналіз теоретичних напрацювань дослідників вказує на те, що стан тривожності є невід’ємною складовою існування людини, але в той же час її надмірні прояви призводять до особистісних дисгармоній, супроводжуються емоційним дискомфортом та мають деструктивний характер.
Специфіка професійної діяльності військовослужбовців пов'язана з підвищеною небезпекою, фізичними та психологічними перевантаженнями, з високою напруженістю та інтенсивністю. Тривалий вплив такого характеру може зумовити підвищення рівня тривожності, що негативно впливає на характер діяльності військовослужбовця, на здійснення ним професійного обов’язку. Висока тривожність здійснює негативний вплив на мотивацію, активність, бажання розвитку професійних навичок, психічний та фізіологічний стани військовослужбовця.
Емпіричне дослідження особистісної та ситуативної тривожності військовослужбовців-учасників бойових дій ООС показало переважно середній рівень їх вираження. Такі результати військовослужбовців-учасників бойових дій ООС вказують на впевненість в собі та оточенні, відсутність страху та боязкості виконувати складні, психологічно важкі та швидко поставлені завдання. В той же час, не виявлено кардинальних відмінностей у диференціації розподілу рівнів особистісної та ситуативної тривожності. Статистичне встановлення взаємозв’язку результатів дослідження особистісної та ситуативної тривожності військовослужбовців-учасників бойових дій ООС з їх хронологічним віком та досвідом участі в таких умовах не показало значимих кореляційних зв’язків між даними показниками.