Вікові особливості інтелектуальної складової психологічної готовності українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики

Мета статті полягає у дослідженні вікових особливостей інтелектуальної складової психологічної готовності українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики на прикладі 10-ти експедицій до Української антарктичної станції «Академік Вернадський». Методологія дослідження грунтується на поєднанні філософського (системності, діалектичної суперечності, єдності якості та кількості, діалектичного заперечення, розвитку, причинності та ін.); загальнопсихологічного (психологічна теорія особистості, єдності психіки і діяльності, розвитку; системності; концепція суб’єкта психічної активності та ін.) та конкретно-тематичного (основні положення психології діяльності в екстремальних умовах; концепція соціально-психологічної періодизації вікових періодів у житті дорослої людини нашого часу; структурування психологічної готовності до діяльності та ін.) принципів з методами системності, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у тому, що використовуючи метод аналізу наукової літератури та результати емпіричного дослідження, здійснено аналіз вікових особливостей інтелектуальної складової психологічної готовності до життєдіяльності в екстремальних умовах на прикладі 10-ти українських антарктичних експедицій та доведено необхідність психологічної діагностики для зимівників з метою підвищення ефективності життєдіяльності в Антарктиці. Висновки. Визначено структуру психологічної готовності до життєдіяльності в екстремальних умовах, у якій інтелектуальна складова відіграє значну роль. Доведено, що існують вікові відмінності у переважанні стилів мислення в різних вікових групах. Показники розвитку уяви найкращі у представників старшої вікової групи.