Формування транснаціональної ідентичності в романі Дмітрія Капітельмана «Мій незримий батько»

Транснаціональність, яка за останні десятиліття знайшла своє оприявнення практично у всіх сферах людської діяльності, набуває особливого значення для розуміння сучасних ідентичностей, які дедалі частіше характеризуються своєю гібридністю та множинністю. Передбачаючи взаємодію та взаємопроникнення різноманітних ідентичностей, транснаціональна ідентичність показує приналежність індивіда до декількох націй та культур і водночас до всього людства, його гнучкість, відкритість та толерантність. Прикладом транснаціональних ідентичностей є, зокрема, транснаціональні автори, які знаходяться поза національними, мовними та культурними канонами та виявляють свою відкритість до «чужих» культурних впливів, водночас зберігаючи міцні зв’язки зі своєю батьківщиною. Одним із яскравих представників транснаціональної літератури є Дмітрій Капітельман, який у своєму автобіографічному романі «Мій незримий батько» показує формування транснаціональної ідентичності. Подорож батька з сином до Ізраїлю символізує пошук себе і власної ідентичності, дозволяє замислитися над власним походженням та сімейною історією. Перетини національного, культурного та релігійного кордонів уможливлюють процес самопізнання і допомагають Дмітрію самоідентифікувати себе як «німецького єврея». На транснаціональний характер його ідентичності вказують такі фактори, як: приналежність до декількох націй і культур та збереження внутрішнього зв’язку з ними, репрезентація внутрішньої та зовнішньої мобільності, володіння кількома мовами, проблема із самопозиціонуванням, відчуття викорінення і пошук власної ідентичності тощо. В образі головного героя тут перетинаються радянські, українські, єврейські та німецькі культурні елементи, що стає центральним фактором у конструюванні його транснаціональної ідентичності.