Новаторство новели Івана Франка "Сойчине крило": гендерно-психологічний аспект

У статті розкрито модернізм видатного українського письменника Івана Яковича Франка в зображенні гендерно-психологічних аспектів міжособистісних стосунків персонажів новели "Сойчине крило", які органічно пов'язані з національними особливостями соціального життя українців. Досягнуто поставленої мети завдяки вирішенню основних завдвнь щодо особливостей жанру та суті назви новели, висвітлення складних життєвих обставин, які довелося подолати героям твору, щоб віднайти своє власне призначення. Відображено жанрові особливості твору, його новаторський характер завдяки яскраво вираженому конфлікту почуттів чоловіка та жінки. Проаналізовано вчинки, зумовлені життєвими обставинами та особливостями внутрішнього світу головних героїв. Спростовано стереотипні уявлення щодо ролі представників різної статі в суспільстві, де провідна роль у різних ситуаці яхвідводилася чоловікові.

З’ясовано, що культура особистого життя людини тісно пов’язана з ментальністю окремого народу, з морально-етичними традиціями та звичаями. Доведено, що саме жінка може бути біологічно та емоційно сильнішою за чоловіка у вирішенні складних життєвих проблем. Відстежено глибокий психологізм у розкритті мотивів, що спонукали героїню твору до прагненя покарати Хому за його зверхність, нещирість у стосунках, награність у поведінці. З'ясовано причини, які призвели до повного відречення від суспільного життя колись активного громадсьго діяча. Розкрито глибокі душевні переживання персонажів на шляху до усвідомлення неможливості штучно зрежисувати життя відповідно до усталених стереотипів, потреби бути в гармонії із власною природою. Проаналізовано влучність авторських художніх прийомів – переплетіння листа й щоденника, драматичних ситуацій та ніжних, ліричних і водночас скептичних спогадів про них; відображено роль художньої деталі як однієї зі складових розкриття внутрішнього світу персонажів. Виявлено характерні ознаки раннього українського модермізму, що стосується незвичайної форми викладу поєднання буденного реального життя й романтичних стосунків.