Дієслівне наголошування в "Першій читанці для народних шкіл" А. Крушельницького, О. Поповича, Б. Лепкого (1918)

У статті проаналізовано особливості дієслівного наголошування в "Першій читанці для народних шкіл" А. Крушельницького, О. Поповича, Б. Лепкого (1918), що була одним з офіційних підручників для українськомовних шкіл Австро-Угорщини. Пропонована публікація вводить "Читанку" зазначених авторів до наукового мовознавчого обігу в акцентологічному аспекті. Виявлено історично сформовані акцентуаційні моделі, проаналізовано ступінь їхньої відповідности тодішнім нормам, зафіксованим у західноукраїнських словниках і граматиках кінця ХІХ – поч. ХХ ст., визначено можливість їхнього застосування в сучасній літературній мові.

Мета дослідження – виявити ступінь відповідности акцентуації "Першої читанки для народних шкіл" (1918) А. Крушельницького, О. Поповича та Б. Лепкого мовним нормам, що діяли в системі українськомовної освіти Австоро-Угорщини, з одного боку, та вимогам основних українських Правописів і граматик ХХ – ХХІ ст. – з іншого. Джерельна база – "Перша читанка для народних шкіл" А. Крушельницького, О. Поповича, Б. Лепкого (1918); "Малоруско-нїмецкий словар" Є. Желехівського та С. Недільського (1886); "Граматика руської мови" С. Смаль-Стоцького і Ф. Ґартнера (1893). У дослідженні використано такі методи: описовий, зіставний, статистичний, суцільної вибірки матеріалу, частково – історичної реконструкції.

Структура статті: вступ, огляд літератури, виклад основного матеріалу, висновки. Розділ "Виклад основного матеріалу" містить такі підрозділи: "Особливості наголошування дієслів першої дієвідміни", "Особливості наголошування дієслів другої дієвідміни", "Особливості наголошування атематичних дієслів". У "Читанці" зафіксовано загалом 900 дієслівних словоформ. Із них сучасній акцентуаційній нормі відповідає 866 слововживань (96 відсотків). У розділі "Виклад основного матеріалу" проаналізовано 34 дієслівні наголошування, що не відповідають нормам сучасної української літературної мови. Виявлено, що 32 словоформи відповідають нормам, що були чинними в Галичині та Буковині наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Вказано на мовно-культурне середовище, що могло вплинути на акцентуацію певних дієслівних форм. У розділі "Висновки" зазначено: результати дослідження засвідчують стійкість базового дієслівного наголошування в українській літературній мові в часовому та просторовому вимірах; практично всі наголошування в "Першій читанці для народних шкіл" (1918), що відрізняються від сучасних норм, відповідали тодішньому стандартові української літературної мови. Отже, "Читанка" мала високий ступінь акцентуаційної нормативности. Норми наголошування в "Читанці" відповідали живому літературному мовленню Галичини та Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст.