Обґрунтування змістової структури соціального досвіду дітей дошкільного віку

У статті аналізується сутність та зміст поняття соціальний досвід дитини дошкільного віку». Соціальний досвід дошкільника розуміється як система уявлень і знань про соціальну дійсність, пов’язаних з відповідними емоційними ставленнями, що відображаються в уміннях соціальної поведінки і забезпечують повноцінне включення особистості в систему суспільних відносин. Соціальний досвід дошкільника є наслідком залучення дитини до суспільного досвіду, а визначальною умовою його формування є соціальне спілкування. Аналізуються теорії зарубіжних вчених (З. Фрейда, Е. Фромма, Ж. Піаже, Л. Колберга, У. Бронфенбреннера та ін.) у яких обґрунтовуються фактори формування соціального досвіду дітей дошкільного віку. Домінує думка про визначальну роль виховання і середовища у формуванні соціального досвіду: дитина засвоює лише ті моделі поведінки, які викликають у неї позитивні емоції, і намагається уникати всього, що може призвести до неприємних наслідків. Серед факторів формування соціального досвіду визначальними для дошкільників є фактори мікрорівня: сім'я, заклад дошкільної освіти, група однолітків тощо.

Соціальний досвід дошкільника формується завдяки механізмам наслідування, ідентифікації, інтеріоризації. Він формується в процесі адаптації людини до суспільства та безпосередньо в процесі різних видів діяльності. Змістову структуру соціального досвіду дошкільника ми розглядаємо у єдності трьох компонентів: когнітивного, що включає систему уявлень і знань про соціальну реальність; емоційно-мотиваційного, який містить сукупність ставлень, потреб, бажань, що спонукають дитину до соціальних відносин; діяльнісного, що включає різні форми доступної для дитини діяльності.