Професіоналізм державної служби в контексті гуманізації державного управління в умовах війни та післявоєнний період

У статті досліджується формування й посилення професіоналізму державних службовців в руслі потреб гуманізації державного управління як у широкому, так і у вузькому розумінні. В першому випадку, йдеться про необхідність отримання вищої освіти з кваліфікацією бакалавра чи магістра, що дозволить виконувати не тільки фахові функції, але й загальні функції управління. На сьогодні можна стверджувати, що зайняття посад державних службовців категорії «А» (вищий корпус держслужби, так звані «перші» керівники); вимагає наявності наукових ступенів або, щонайменше, кваліфікації магістра публічного управління. В другому випадку передбачається якісне виконання спеціальних завдань і функцій, що характерні для конкретного виду державної управлінської діяльності, галузі чи сфери управління. Зазначено, що саме професіоналізм державних службовців в руслі потреб гуманізації державного управління поєднує в собі високу ступінь оволодіння людиною професійними знаннями, уміннями, навичками, з наявністю у неї професійного психологічного досвіду – що є найвищим ступенем професійного розвитку та професійного досвіду людини. На основі цього стає очевидним, що поняття професіоналізм тісно пов’язане з поняттям компетентність, де компетентність – це міра прояву властивого державному службовцю професійного досвіду в рамках компетенції конкретної посади. Отже, професійна компетентність є якісною та змістовною характеристикою професіоналізму державних службовців, де професійна компетентність і компетенція співвідносяться як частина з цілим. Оскільки професіоналізму абстрактного не буває, то відповідно якість діяльності державного службовця варто розглядати тільки у взаємозв’язку з предметною галуззю праці, зі змістом посади – її компетенцією. Зауважено, що реалізація компетентності посади не обмежується лише професійною компетентністю людини. Визначена, конституйована соціальна роль у рамках посади і неформальна соціальна роль, яку спеціаліст виконує в організації як людина, не співпадає за своїм змістом. Неформальна соціальна роль значно багатша за своїм змістом, ніж визначена, і зумовлюється загальною культурою людини, її компетентністю. Встановлено, що однією із найбільш пріоритетних особливостей формування професіоналізму службовців та етапів професіоналізації державної служби в руслі потреб гуманізації державного управління виступає процес оволодіння професійним досвідом державної служби в організаційних формах професійної спеціалізації. Це означає, що людина, яка обирає своєю професією державну службу, повинна мати професійну освіту по спеціалізації посад державної служби або ж відповідний професійний досвід.