Електронна бібліотека Житомирського державного університету

«Був автор – на чужу не заздрив добру славу»: вплив просвітницької байки на українську літературу першої половини ХІХ ст.

Чаплінська О. В. ORCID logoORCID: https://orcid.org/0000-0002-9702-6906 (2025) «Був автор – на чужу не заздрив добру славу»: вплив просвітницької байки на українську літературу першої половини ХІХ ст. Українська полоністика (23). С. 101–110. ISSN 2220-4555. DOI: 10.35433/2220-4555.23.2025.fil-9

[thumbnail of 1.pdf]
Preview
Текст
1.pdf

Завантажити (341kB) | Preview

Анотація

У статті зосереджено увагу на байкописі української літератури першої половини ХІХ ст. З’ясовано, що в цілому просвітницькому дискурсу в українській літературі характерний амальгамний тип художнього мислення. У межах просвітницької аксіології пріоритетність належить концепції раціональності, за якою беззаперечної цінності набуває здоровий глузд (а звідси в українській літературі ідилічне розуміння селянина як «природної людини» аналогічно до пошуків у французькій літературі «природної особистості» Ж.-Ж. Руссо чи «розумної істоти» у Вольтера). Також у цей час формується уявлення про те, що література в складних життєвих обставинах спроможна допомогти зробити «правильний» моральний вибір і обрати відповідну лінію поведінки, що, зважаючи на дидактичний характер жанру байки надає їй особливого літературного статусу. «Прочитання» українського байкопису крізь призму художньо-естетичної просвітницької стратегії дозволило визначити вплив творчості Ж. Лафонтена та І. Красицького як домінантний. Байки Лафонтена, які завдяки перекладам П. Білецького-Носенка стали відомі українському читачеві, поєднали мігруючі сюжети байки, алегорію, колізію, що корелювалась із сучасністю, й національні характери персонажів, а також стимулювали українських письменників спробувати свої сили в написанні байки лафонтенівського ґатунку. Визначено, що українсько-польські байкарські зв’язки найяскравіше представлено у творчості П. Гулака-Артемовського. Зважаючи на полоністичний вектор його діяльності, цілком обґрунтованим є літературне зацікавлення митця байками І. Красицького, що були спрямовані проти пихатої шляхти, «чорного неуцтва» й забобонів. П. Гулак-Артемовський використав байки «польського Вольтера» як матеріал, здійснивши їх різне оброблення: від точного додержання форми до форми байки-казки через розширення сюжету. Установлено, що репрезентативним для увиразнення українсько-польських байкарських зв’язків є аналіз «літературно-побутового комплексу» (О. Борзенко) П. Гулака-Артемовського, тобто байки-казки «Пан та Собака», яка була надрукована разом із «Суплікою до Грицька К[вітк]и» та зверненням до читачів «Люди добрі, і ви, панове громада!». Обрана тактика публікації засвідчила вплив просвітницьких стратегій не тільки на український художній дискурс, а й на культурне та громадське життя українців.

Тип ресурсу: Стаття
Класифікатор: P Мова та література > PA Класична філологія
Відділи: Інститут філології і журналістики > Кафедра української та зарубіжної літератур і методик їх навчання
Користувач: Олександр Сергійович Яценко
Дата подачі: 14 Лип 2025 13:14
Оновлення: 14 Лип 2025 13:14
URI: https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/44704

Дії ​​(потрібно ввійти)

Оглянути опис ресурсу
Оглянути опис ресурсу