Башманівська Л. А.ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3528-2864, Башманівський В. І.
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6774-5419
(2025)
Виразність як комунікативно-стилістичний компонент культури мовлення майбутніх учителів-словесників і журналістів.
Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. № 99.
С. 88–92.
ISSN 1992-5786.
DOI: 10.32782/1992-5786.2025.99.12.
1.pdf
Завантажити (547kB) | Preview
Анотація
У статті досліджено виразність мовлення як комунікативно-стилістичний компонент в структурі мовленнєвої культури майбутніх учителів-словесників і журналістів; розглянуто функції виразності в професійному мовленні; з’ясовано основні шляхи формування цього компонента в процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти. Зазначено, що в інформаційно-комунікаційному просторі сучасності особливої ваги набуває проблема культури мовлення, зокрема виразності, що є важливою складовою професійної майстерності учителів-словесників і журналістів, які на високому рівні мають володіти мовою й уміти передавати думку чітко, доступно та образно, застосовуючи багатий арсенал мовно-стилістичних засобів. Підкреслено, що виразність мовлення є одним із основних чинників ефективної професійної комунікації й виступає важливим комунікативно-стилістичним компонентом культури мовлення. Для майбутніх учителів-словесників і медіапрацівників виразність – це ознака високого рівня володіння мовою, що надає мовленню емоційної, інтонаційної та стилістичної привабливості й перетворює його із звичайного засобу повідомлення інформації на могутній інструмент впливу. Названо важливі функції, які виконує виразність для забезпечення результативності, ефективності й переконливості комунікації, зокрема інформативну, емоційно-експресивну, естетичну, комунікативну та функцію впливу. Серед основних шляхів професійної підготовки в закладах вищої освіти, що готують учителів-словесників і журналістів, виокремлено розвиток навичок усного й писемного мовлення з використанням інтерактивних методів навчання; вивчення стилістики, культури мовлення, риторики; прослуховування й аналіз високоякісного виразного мовлення лекторів, журналістів, акторів та інших, хто володіє мистецтвом виразного слова; власну творчу діяльність; фахові практики, у процесі яких здобувачі вищої освіти можуть апробувати здобуті навички в реальному комунікативному середовищі. Наголошено, що сучасні вчителі-словесники й журналісти мають бути не лише грамотними, а й володіти виразним мовленням, здатним переконувати та доносити істину в процесі комунікації.
Тип ресурсу: | Стаття |
---|---|
Класифікатор: | H Суспільні Науки > H Соціальні науки (Загальне) |
Відділи: | Інститут філології і журналістики > Кафедра української та зарубіжної літератур і методик їх навчання |
Користувач: | Олена Олександрівна Юрчук |
Дата подачі: | 02 Вер 2025 08:02 |
Оновлення: | 02 Вер 2025 08:02 |
URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/45090 |
ДСТУ 8302:2015: | Башманівська Л. А., Башманівський В. І. Виразність як комунікативно-стилістичний компонент культури мовлення майбутніх учителів-словесників і журналістів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2025. № 99. С. 88–92. DOI: 10.32782/1992-5786.2025.99.12. |