Виразність як комунікативно-стилістичний компонент культури мовлення майбутніх учителів-словесників і журналістів

У статті досліджено виразність мовлення як комунікативно-стилістичний компонент в структурі мовленнєвої культури майбутніх учителів-словесників і журналістів; розглянуто функції виразності в професійному мовленні; з’ясовано основні шляхи формування цього компонента в процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти. Зазначено, що в інформаційно-комунікаційному просторі сучасності особливої ваги набуває проблема культури мовлення, зокрема виразності, що є важливою складовою професійної майстерності учителів-словесників і журналістів, які на високому рівні мають володіти мовою й уміти передавати думку чітко, доступно та образно, застосовуючи багатий арсенал мовно-стилістичних засобів. Підкреслено, що виразність мовлення є одним із основних чинників ефективної професійної комунікації й виступає важливим комунікативно-стилістичним компонентом культури мовлення. Для майбутніх учителів-словесників і медіапрацівників виразність – це ознака високого рівня володіння мовою, що надає мовленню емоційної, інтонаційної та стилістичної привабливості й перетворює його із звичайного засобу повідомлення інформації на могутній інструмент впливу. Названо важливі функції, які виконує виразність для забезпечення результативності, ефективності й переконливості комунікації, зокрема інформативну, емоційно-експресивну, естетичну, комунікативну та функцію впливу. Серед основних шляхів професійної підготовки в закладах вищої освіти, що готують учителів-словесників і журналістів, виокремлено розвиток навичок усного й писемного мовлення з використанням інтерактивних методів навчання; вивчення стилістики, культури мовлення, риторики; прослуховування й аналіз високоякісного виразного мовлення лекторів, журналістів, акторів та інших, хто володіє мистецтвом виразного слова; власну творчу діяльність; фахові практики, у процесі яких здобувачі вищої освіти можуть апробувати здобуті навички в реальному комунікативному середовищі. Наголошено, що сучасні вчителі-словесники й журналісти мають бути не лише грамотними, а й володіти виразним мовленням, здатним переконувати та доносити істину в процесі комунікації.