Аспекти адаптації пшениці озимої до негативних чинників природного середовища за дії засобів захисту рослин

Мета. Дослідити вплив різних гербіцидів та їх комбінацій на білковий склад і ферментну активність пшениці озимої сорту Кришталева після різних попередників. Методи. Дослідження проводились протягом 2020–2022 рр. на чорноземах опідзолених середньосуглинкової структури. В орному шарі: гумусу – 3,1%, валового азоту – 0,18–0,19%, фосфору – 0,13–0,14%, калію – 2,0–2,1%. Обробку проводили гербіцидами: дербі (70 г/га), старане преміум (0,5 л/га), лонтрел гранд (120 г/га) і діален супер (0,8 л/га). Контролем слугувала пшениця без гербіцидів із ручним виполюванням бур’янів. Результати. Встановлено, що більшість гербіцидів сприяли зростанню загального вмісту білка в зерні, найвищий рівень якого зафіксовано після застосування препарату гранстар (25 г/га) – на 138,4 % більше порівняно з контролем. Усі варіанти обробки зумовили зміни в поліпептидному складі зерна: виявлено 15 білкових компонентів з молекулярною масою 14,8–51,3 кДа, крім того, кількісні зміни білків спостерігались у всіх дослідних варіантах. Особливу активність виявили білки з Mr 23,04 28,9; 35,5; 42,7; 46,8 та 49,0 кДа. Фракційний склад білків також зазнав змін – найбільші зміни відзначено за внесення гербіцидів гранстар (Rf 0,50– 22,4 кДа) та суміші естерон + пума супер (Rf 0,14–58,9 кДа). Паралельно оцінено ферментну активність у проростках пшениці другої генерації, де виявлено істотне зростання активності супероксиддисмутази (в 1,8–4,1 раза) та менш значні зміни активності каталази й пероксидази. Це вказує на післядію гербіцидної обробки на метаболічні процеси в наступному поколінні рослин. Висновки. Отримані результати свідчать, що гербіциди впливають на стійкість рос- лин пшениці озимої до умов навколишнього середовища, а це, своєю чергою, впливає на врожайність та, в кінцевому результаті, на вміст і якісний склад білка.