Публічно-сервісна діяльність держави: сутність понять

У статті досліджено сутність понять публічно-сервісної діяльності держави в контексті формування нормативно-правового забезпечення цієї діяльності в умовах постійних системних змін. Встановлено, що удосконалення публічно-сервісної діяльності держави є важливим актуальним питанням для України та зарубіжних країн. В умовах постійних системних змін суспільства виникає необхідність у постійному підвищенні ефективності і доступності держав- них (публічних, адміністративних) послуг. Досліджено праці вчених, в яких висвітлюються різні аспекти формування і функціонування сервісної держави в Україні, акцентуючи увагу на важливості публічних послуг, їх якості та механізмів управління; відмічено, що соціальне призначення сервісної держави реалізується через діяльність владних інституцій з надання публічних послуг. Акцентовано увагу на важливості концептуального і нормативного розуміння публічно- сервісної діяльності держави, яка спрямована на забезпечення добробуту громадян. Доведено, що публічні послуги виконують ключову роль у досягненні цієї мети, охоплюючи як державні, так і муніципальні послуги, що задовольняють базові права і соціальні потреби громадян. Значну увагу приділено важливості соціальних послуг як специфічного виду публічних послуг, що підтримують вразливі групи населення і забезпечують базові соціальні потреби. Визначено, що розвиток сервісно-орієнтованої держави ставить на меті якісне і доступне надання послуг, яке базується на прозорості, інноваційних технологіях та адаптації бізнес-підходів у публічному управлінні. Це включає цільову орієнтацію на потреби суспільства, гнучке реагування на запити громадян, зниження витрат і забезпечення контролю за управлінськими процесами. В Україні ця концепція почала формуватися після ухвалення низки законодавчих актів, таких як Закон «Про адміністративні послуги», що заклали основу для розвитку сервісно-орієнтованої політики та вдосконалення системи надання публічних послуг.