Рецепція історії «Визвольних змагань 1917-1920 рр.» у палінгенетичному міфі українських націоналістів першої половини ХХ століття

Мета статті – на основі історії подій Української революції 1917-1921 років («Визвольних змагань») дослідити використання палінгенетичного міфу українськими націоналістами в першій половині ХХ століття. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та системності, що дозволяє комплексно проаналізувати формування колективної пам’яті покоління українських націоналістів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі широкої джерельної бази досліджено, як використання палінгенетичного міфу сприяло перетворенню поразки у «Визвольних змаганнях» на консолідуючий чинник, та поширенню націоналістичних ідей. Історичні епізоди «Визвольних змагань», які використовували українські націоналісти, автори пропонують класифікувати на «події-перемоги» (Листопадовий чин, Проголошення УНР та Акт Злуки, підняття прапора на Чорноморському флоті 29 квітня, вступ Галицької армії до Києва 31 серпня) та «події-поразки», зокрема трагедії під Крутами та Базаром. Використання цих історичних сюжетів в контексті палінгенетичного міфу давало можливість говорити про ідейне та практичне продовження традицій боротьби, а діяльність українських націоналістів вписувати в логічну схему історії, де «Визвольні змагання» займали проміжне становище між давніми сторінками української історії та новою боротьбою за незалежність. Окрему увагу дослідників зосереджено на використанні християнських мотивів та аналогій під час здійснення комеморативних заходів, присвячених «Визвольним змаганням». Підкреслюється, що історичний фактаж подій дуже часто мав другорядне значення, в той же час особлива увага була зосереджена на емоційній складовій.