Інноваційні фінансово-організаційні інструменти у публічному управлінні соціогуманітарною сферою

У статті досліджено теоретико-методологічні та практичні засади формування інноваційних фінансово-організаційних інструментів у публічному управлінні соціогуманітарною сферою України в умовах війни та післявоєнного відновлення. Обґрунтовано, що існуюча модель фінансування соціальних послуг, побудована на централізованих трансфертах і дотаціях, не відповідає сучасним вимогам регіональної політики, не забезпечує стійкості й адаптивності системи управління. Запропоновано концептуальний перехід до інноваційно-інвестиційної моделі публічних фінансів, зорієнтованої на адресність, прозорість і результативність використання ресурсів. Розроблено комплекс інструментів нового покоління, серед яких: модифікований індекс соціальної вразливості, Фонд післявоєнного відновлення соціогуманітарної сфери України, кластери міжмуніципального співробітництва, цифрова плат- форма моніторингу «Відбудова-Соціум», державно-приватне партнерство у форматі соціального партнерства та соціальні облігації. Доведено, що ці інструменти забезпечують інтеграцію державних, місцевих, приватних і донорських ресурсів, формують гібридну модель управління, яка поєднує стабілізаційні та розвиткові функції. Визначено, що використання модифіко- ваного індексу соціальної вразливості сприяє справедливому розподілу фінансо- вих ресурсів і підвищенню ефективності соціальної політики, а цифрові платформи забезпечують публічність і підзвітність управлінських рішень. Запровадження Фонду післявоєнного відновлення та соціальних партнерств створює нову архітектуру фінансування, орієнтовану на модернізацію соціогума- нітарної сфери, зменшення регіональної асиметрії та розвиток людського потенціалу. Результати дослідження мають прикладне значення для формування ефективної фінансової політики, узгодженої з європейськими стандартами доброго врядування, сталого розвитку та соціальної справедливості.