Формування сучасної особистості в освітньому середовищі: траєкторії, підтримки, ризики

Стаття присвячена міждисциплінарному аналізу формування сучасної особистості в динамічному освітньому середовищі XXI століття. Автори обґрунтовують, що в умовах цифрової трансформації та соціальної нестабільності традиційна знаннєво-репродуктивна модель освіти втрачає ефективність. Освітній процес перетворюється на простір, де ключовою компетенцією стає саморефлексія, адаптація та моральна відповідальність. Автори наголошують, що освітнє середовище має адаптуватися до потреб молоді.

Проаналізовано основні траєкторії розвитку особистості, наголошено на важливості її суб’єктності та права на власну нелінійну траєкторію. У центрі уваги – механізми педагогічної підтримки, яка повинна трансформуватися з опіки на партнерство та фасилітацію. Це вимагає від педагогів/ викладачів особливої емоційної компетентності, аби створювати атмосферу довіри та безпеки.

Окреслено критичні ризики, які створює сучасне середовище: цифровізація, що спричиняє інформаційне перевантаження, формування «кліпової» свідомості та втрату емоційного контакту; ціннісна дезорієнтація та моральне роздвоєння в умовах протилежних соціальних сигналів; емоційне вигорання учасників освітнього процесу через високий рівень стресу та тиску.

Обґрунтовано необхідність системної інтеграції соціально-емоційного навчання (SEL), цифрової етики та інформаційної гігієни для формування цілісної, етичної та саморегульованої особистості. Зроблено висновок, що баланс між онлайн і офлайн життям та культурою взаємної підтримки є вирішальними факторами для гуманістичного розвитку людини.