Постправда як філософський феномен сучасного інформаційного простору

Актуальність дослідження зумовлена тим, що постправда, як соціально-філософський феномен, стає визначальною характеристикою сучасного інформаційного простору. Маніпулятивні практики, емоційне сприйняття та селективність інформації дедалі частіше витісняють раціональні критерії істинності, формуючи нові моделі суспільної комунікації. Це створює виклики для розвитку критичного мислення, збереження демократичних цінностей та забезпечення стабільності соціальних інститутів. Мета дослідження полягає у з’ясуванні сутності феномену постправди як категорії філософського аналізу та у визначенні її впливу на структуру сучасного інформаційного простору. Увагу зосереджено на виявленні ключових особливостей постправди, механізмів її поширення та наслідків для формування суспільних уявлень і практик. Методи. Використано міждисциплінарний підхід, що поєднує методи філософського аналізу, герменевтики, дискурсивного підходу, а також елементи соціально-комунікаційного аналізу. Це дало змогу інтегрувати різні наукові перспективи та здійснити комплексне осмислення явища постправди. Результати. Встановлено, що феномен постправди базується на домінуванні емоційних наративів над фактологічною точністю, що призводить до трансформації природи істини в публічному дискурсі. Виявлено, що ключовими інструментами поширення постправди є мас-медіа та цифрові комунікації, які створюють середовище для маніпуляцій, посилення інформаційних «бульбашок» та фрагментації суспільної свідомості. Показано, що в умовах постправди зростає роль індивідуального критичного мислення та здатності до рефлексії, тоді як суспільні інститути втрачають монополію на формування достовірного знання. Доведено, що постправда не лише спотворює інформаційну картину світу, але й формує нову епістемологічну парадигму, у якій істина набуває відносного та контекстуального характеру. Висновки. Аргументовано, що дослідження постправди як філософського феномену є необхідним для глибшого розуміння механізмів сучасної комунікації та їхнього впливу на суспільний розвиток. Показано, що подолання негативних наслідків постправди можливе завдяки розвитку медіаграмотності, підвищенню ролі критичного мислення та формуванню відповідальної комунікаційної культури. Отримані результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях, а також у практичних стратегіях інформаційної політики та освітніх програмах.