Формування навичок саморегуляції як умова ефективної корекції заїкання в підлітковому віці

Стаття присвячена формуванню навичок саморегуляції як необхідній умові ефективної корекції заїкання в підлітковому віці. Автори розглядають заїкання як складне мовленнєве порушення, що супроводжується значними психологічними труднощами (страх мовлення, уникнення комунікативних ситуацій, тривожність, невпевненість у собі), які особливо загострюються в період інтенсивного особистісного розвитку підлітків (11–15 років).

У роботі обґрунтовано логопсихосинергетичний підхід, що поєднує логопедичні, психологічні та сенсомоторні методики. Показано, що формування саморегуляції включає розвиток усвідомлення власних психофізіологічних станів, навичок правильного мовленнєвого дихання, емоційної стійкості, довільної поведінки та мотиваційної сфери. Особливу увагу приділено співпраці з батьками та створенню ситуацій успіху.

Автори доводять, що комплексне формування навичок саморегуляції забезпечує не лише корекцію мовленнєвих порушень, а й зниження тривожності, підвищення самооцінки, розвиток комунікативних навичок та успішну соціалізацію підлітків із заїканням.