Конфлікт моральних і правових цінностей як чинник соціальної фрустрації

Стаття присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів взаємозв’язку моралі й права, конфлікту моральних і правових цінностей як деструктивного чинника, який породжує ситуацію соціальної фрустрації.иВ умовах сучасної світоглядної кризи, динамічних соціальних змін особливо значення набуває соціально-філософське дослідження проблем, пов'язаних із суперечностями взаємодії моралі і права. Метою статті є дослідження конфлікту моральних і правових цінностей як чинника соціальної фрустрації. Методологія дослідження ґрунтується на використанні сукупності філософських та загальнонаукових методів, зокрема, аксіологічного, діалектичного і феноменологічного, логіко-семантичного, системно-структурного і порівняльно-історичного, теоретико-правового прогнозування та моделювання, методів аналізу та синтезу, індукції й дедукції, а також принципів детерменізму й об’єктивності, цілісності й всебічності та інших. Висновки та перспективи подальших досліджень. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про конфлікт між моральними і правовими цінностями як потужного чинника соціальної фрустрації, що проявляється як на індивідуальному, так і на суспільному рівнях. Фрустрація у цьому контексті постає як маркер втрати моральної легітимності права, свідчить про те, що закон перестав виконувати свою головну функцію – бути інструментом етичної гармонізації соціуму.Доведено, що подолання цього конфлікту вимагає відмови від вузькопозитивістського розуміння права на користь аксіологічної модернізації всієї правової системи, за якої правова норма розглядається як логічне продовження морального консенсусу суспільства. Констатовано, що стабільність суспільства в майбутньому залежатиме від спроможності держави інтегрувати фундаментальні етичні імперативи в архітектуру правових норм, створення інклюзивного середовища, в якому закон захищає людську гідність не лише формально, а й фактично. Висновується, що лише через такий синтез моралі та права можливо трансформувати деструктивну енергію суспільного невдоволення у конструктивний розвиток правової держави та громадянського суспільства. Перспективою подальших досліджень є колективний вимір фрустрації, емпіричне вивчення її рівня в конкретних соціальних групах залежно від типу ціннісного конфлікту.