Цифрова демократія між прогресом і вразливістю: трансформація виборця та ризики електронного голосування в умовах інформаційних загроз

Стаття аналізує цифрову демократію між прогресом і вразливістю, зосереджуючи увагу на трансформації виборця та ризиках електронного голосування в умовах інформаційних загроз. Автори розглядають переваги цифровізації виборчих процесів (швидкість, зручність, прозорість) та одночасно зростання зон уразливості — особливо в суспільствах з низькою довірою, слабкими інституціями та нерівномірною цифровою грамотністю. Підкреслено зовнішні ризики, зокрема системну діяльність росії через дезінформацію, deepfake-кампанії, ботоферми та психологічні операції, спрямовані на підрив довіри до демократичних процедур. Особливу увагу приділено трансформації виборця: з суб’єкта, який робить усвідомлений вибір, він дедалі частіше перетворюється на ресурс — набір даних, емоцій та поведінкових моделей, що моделюються алгоритмами. Проаналізовано український контекст: потенціал «Дії», вплив війни на емоційність прийняття рішень (за Д. Канеманом), культурний лаг та інституційну несумісність технологій. Висновок: технології самі по собі не гарантують демократію — потрібні зріле суспільство, інформаційна грамотність, критична культура, довіра до інституцій та культура відповідальності, здатні захистити виборчий процес від маніпуляцій.