Концептуальні засади розуміння любові у східній релігійно-філософській традиції

Актуальність. У статті здійснено аналіз концепту любові у східній філософсько-релігійній традиції з урахуванням їх етичного та екзистенційно-сотеріологічного вимірів. Особливо актуальним є цілісне визначення місця, ролі та сутності любові саме в контексті східної культурно-аксіологічних традицій за відсутності повноцінного розбору таких концептів в українському дискурсі. Додаткова наукова новизна полягає у реконструктивному термінологічному визначенні любові в межах кожної з розглянутих філософсько-релігійних світоглядах.

Метою дослідження є аналіз розуміння любові у східній релігійно-філософській традиції з метою прослідковування трансформації інтерпретації ідеї любові у основних філософських та релігійних течіях східної традиції з відповідним синтетичним аналітично-синтетичним висновком та визначенням сутності, ролі та місця любові у східній культурі. Методи, використанні для дослідження, застосовано системно і включають герменевтичний аналіз для правильного трактування любові у відповідному історичному та релігійному контексті; історико-філософський метод використано для віднайдення основних філософсько-історичних періодів та представників-засновників філософських та релігійних східних традицій й подальшого віднайдення філософської інтерпретації розуміння любові.

Висновки. Обґрунтовано, що у східному світогляді любов постає передусім як емпатійно-ціннісний стан свідомості, спрямований на особистісний і соціальний добробут та гармонізацію взаємодії людини із суспільством – на відміну від західної традиції, де любов часто осмислюється як інтенціональна увага до об’єкта любові та спосіб духовного зростання. Доведено, що функціональна роль любові у східному філософському дискурсі полягає у трансценденції егоцентризму особистості та утвердження соціальної гармонії, а кохання у сенсі еротичного виміру любові розглядається як така, що не є етично-визначальною для східних концепцій. Також, обґрунтовано перспективність холістичного синтезу східних і західних філософських підходів задля уточнення універсального змісту любові та можливості її імплементації в етично-правовий і освітній простори сучасності.