Роль медичної сестри у реабілітації учасників бойових дій: професійні виклики, компетентності та напрями удосконалення

У статті досліджено роль медичної сестри у процесі реабілітації учасників бойових дій на основі результатів медико-соціологічного анкетування. Проаналізовано соціально-демографічні характеристики респондентів, їх професійний досвід та особливості діяльності у сфері реабілітації. Встановлено, що медичні сестри відіграють важливу роль у забезпеченні комплексної допомоги, поєднуючи клінічні, організаційні, комунікативні та психологічні функції.

Визначено основні фактори, що впливають на ефективність реабілітаційного процесу, серед яких провідними є мотивація пацієнта, професіоналізм медичного персоналу, підтримка родини та рівень міждисциплінарної взаємодії. Водночас виявлено низку професійних викликів, зокрема високий рівень психоемоційного навантаження, стрес, ризик професійного вигорання, недостатній рівень ресурсного забезпечення та обмежену підтримку з боку керівництва.

Особливу увагу приділено труднощам комунікації з пацієнтами, які мають бойовий досвід, зокрема наявності посттравматичних стресових розладів, депресивних станів, агресії та замкнутості. Визначено ключові компетентності, необхідні для ефективної роботи медичної сестри, серед яких провідне місце займають комунікаційні навички, емпатія та психологічна стійкість. Водночас встановлено дефіцит спеціалізованої підготовки у сфері психології та реабілітації учасників бойових дій.

Обґрунтовано необхідність удосконалення професійної підготовки медичних сестер, розвитку системи психологічної підтримки персоналу, підвищення рівня їх залученості до міждисциплінарної взаємодії та покращення організаційних умов надання реабілітаційної допомоги.