Філософське осмислення когнітивної експансії українського соціуму в умовах інтенсивного розвитку кіберпростору

У статті здійснюється філософсько-аналітичний розгляд феномену когнітивної експансії як специфічної форми гібридного впливу на соціум у сучасних умовах інтенсивного розвитку кіберпростору. Когнітивне протиборство осмислюється не лише як допоміжний інструмент інформаційної війни, а як принципово новий вимір сучасних і майбутніх конфліктів, спрямований на глибинну трансформацію світогляду, ціннісних орієнтацій і поведінкових моделей людини та соціальних спільнот.

Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі некінетичних форм впливу в умовах глобальної політичної конкуренції між державами, а також посиленням онтологічної й епістемологічної вразливості суспільств у цифровому середовищі. Особливу увагу приділено політико-філософському значенню когнітивної експансії як засобу конструювання вигідної для сторони-ініціатора картини світу та нормативних уявлень про соціальну реальність.

Метою дослідження є виявлення сутнісних характеристик когнітивної експансії, аналіз її механізмів і сфер реалізації, а також осмислення особливостей її функціонування в умовах гібридного протиборства та глобальних кризових процесів.

Методологічну основу дослідження становлять філософсько-аналітичний, системний, структурно-функціональний і міждисциплінарний підходи, що дозволяють розглядати когнітивну експансію як складне, багатовимірне явище, реалізація якого відбувається через узгоджені дії у сферах освіти, науки, культури та масових комунікацій із використанням ментальних, образних і мовних форм впливу на свідомість.

У результатах дослідження обґрунтовується, що в сучасних умовах гібридна когнітивна експансія активно реалізується через соціальні мережі, блогосферу, медіапродукцію, масову культуру та рекламу, а також шляхом трансформації наукових теорій і освітніх програм з метою тривалої зміни переконань, інтерпретацій і способів мислення населення. Уперше когнітивну експансію розглянуто як гібридне явище в часовому вимірі, що поєднує ситуативні й стратегічні модуси впливу.

Окрему увагу приділено аналізу пандемії COVID-19 як своєрідного «екзистенційного каталізатора», що суттєво змінив характер соціальної взаємодії та перевів значну частину людського досвіду в цифрову площину. Доведено, що масове впровадження дистанційних форматів навчання й розвитку посилило як ненавмисні, так і цілеспрямовані когнітивні впливи. Показано, що електронне навчання є ефективним переважно в межах змішаних освітніх моделей, тоді як в умовах пандемії цифрові платформи стали домінуючим джерелом знань і потужним каналом когнітивного впливу.