Історія археологічних досліджень палеолітичних пам’яток Словечансько-Овруцького кряжа

У статті розглядається історія археологічного вивчення палеолітичних пам’яток, розташованих на території унікального регіону на півночі Житомирської області, а саме Словечансько-Овруцького кряжа. Метою статті є систематизація та аналіз інформації про археологічне вивчення пам’яток епіпалеоліта на території унікального мікрорегіону України. В статті пропонується періодизація та характеристика кожного з етапів більш як столітнього періоду археологічного вивчення палеолітичних пам’яток, виявлених на кряжі, наводяться погляди на особливості формування матеріальної культури епігравету, технологій обробки кременю у населення прильодовикової території, яка знаходилась в певній ізоляції. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності та системності, застосовано методи проблемно-хронологічний та ретроспективний. Результати дослідження полягають в тому що були виділені етапи виявлення та археологічного вивчення саме палеолітичних пам’яток на території кряжа, визначені основні характеристики та здобутки дослідників в різні історичні періоди. Окремо розглянуті масштабні дослідження кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст., які дозволили виробити певні уявлення про особливості овруцького епігравету. Висновки. Археологічне вивчення Словечансько-Овруцького кряжа протягом більш як столітньої історії не було поступовим процесом, воно пройшло шлях від безсистемного збору старожитностей до професійних та системних досліджень кінця ХХ – першої чветрі ХХІ ст. Накопичений за десятиліття археологічний матеріал дозволив дослідникам сформувати уявлення про життя в прильодовиковій зоні, вивчити та класифікувати крем’яний інвентар, скоригувати культурну приналежність та хронологічні рамки існування пам’яток. Найбільш активна фаза досліджень епіпалеолітичних пам’яток Овруччини припадає на кінець ХХ – першу чверт ХХІ ст. Повторно дослуджуються вже відомі стоянки та виявляються нові, які дозволили визначити характерні риси овруцького епіпалеоліта та заклали підмурівок до майбутнього археологічного вивчення палеолітичних пам’яток Словечансько-Овруцького кража. Перспективи досліджень. Невирішеною на сьогодні є проблема генези епігравету і історична доля носіїв даної культури, зокрема на території Словечансько-Овруцького кряжа. Можливо майбутні дослідження в цьому мікрорегіоні дозволять простежити та зрозуміти шляхи розселення верхньопалеолітичних мисливців прильодовикової зони півночі України.