Завдання і особливості реакцій зеленого синтезу в сучасному тренді з охорони оточуючого середовища. Досягнення, проблеми та пропозиції

У статті розглянуто завдання, принципи та сучасні технології зеленого синтезу як ключового інструменту екологічної трансформації хімічної промисловості. Проаналізовано систему 12 принципів зеленої хімії (Анастас і Варнер), а також основні метрики оцінки ефективності: Atom Economy (AE), E-фактор та Process Mass Intensity (PMI). Висвітлено практичні досягнення галузі — органокаталіз, фото- та металафотокаталіз, безперервний потоковий синтез, механохімія, ферментативний каталіз, електросинтез та інтеграція методів машинного навчання (self-driving labs). Наведено успішні промислові кейси: синтез ситагліптину (Merck) та прегабаліну (Pfizer), де впровадження зелених технологій дозволило знизити Е-фактор у 5 разів, скоротити кількість стадій та відмовитися від важких металів і органічних розчинників. Визначено переваги «зелених» підходів: зниження Е-фактора у 2–19 разів, скорочення синтетичних стадій на 10–13, зменшення витрат на 15–20%. Окрему увагу приділено стану української хімічної промисловості та освіти, де інструментарій зеленої хімії залишається недостатньо інтегрованим. Запропоновано стратегічні кроки: впровадження LCA-критеріїв у державні закупівлі, обов’язкове включення метрик AE/E-factor/PMI до освітніх стандартів, запровадження вуглецевого ціноутворення та розширення платформи UA-REACH.