Зарубіжний досвід застосування економічних інструментів державного стимулювання екологізації готельного бізнесу

У статті досліджено економічні інструменти державного стимулювання екологізації готельного бізнесу на прикладі Франції. Обґрунтовано доцільність вивчення саме французької моделі, яка демонструє системний підхід до зеленої трансформації готельної сфери з допомогою законодавчих, фінансових та інституційних важелів впливу. Розкрито сутність основних інструментів екологічної політики: податкові стимули, грантові програми, інвестиційна підтримка, обов’язкова екологічна оцінка, регіональні механізми стимулювання. В дослідженні здійснено аналіз ключових нормативно-правових актів Франції, зокрема Закону «Про боротьбу зі зміною клімату та зміцнення стійкості до її наслідків» (Loi portant lutte contre le dérèglement climatique et renforcement de la résilience face à ses effets) (2021). Розглянуто механізми підтримки, які реалізуються через Національне агентство з екологічного переходу (ADEME), податковий кредит «Інвестиції в зелену індустрію» (Crédit d’impôt au titre des investissements dans l’industrie verte – C3IV) (2024), програми Європейського фонду регіонального розвитку (European Regional Development Fund – ERDF), а також маркетингові заходи з просування сертифікованих готелів. Виокремлено п’ять складових французької моделі: законодавче зобов’язання, інституційну підтримку, фіскальні інструменти, територіальні програми та екологічну інтеграцію в туристичну політику. Доведено, що ефективність цієї моделі підтверджується зростанням частки екосертифікованих готелів, підтримкою інвесторів та участю в національних програмах сталого розвитку. Зроблено висновок про доцільність адаптації французького досвіду в Україні як частини стратегії сталого відновлення готельного бізнесу в післявоєнний період. Актуальність теми підсилюється необхідністю інтегрувати екологічні підходи в національну політику модернізації сфери гостинності.