Цифрова цивілізація vs антропологічна аксіоматика

Стаття аналізує суперечність між цифровою цивілізацією та антропологічною аксіоматикою. Авторка показує, що прискорений розвиток новітніх технологій (ШІ, робототехніка, генна інженерія) призводить до технологічної сингулярності, тотальної цифровізації та загрози зникнення традиційної людини. Розглянуто феномени відчуження, дегуманізації, втрати особистісного простору та аксіологічної кризи. Обґрунтовано необхідність техно-гуманітарного балансу через впровадження семантичних технологій, які апелюють до рівня мислення, зберігають здатність до «тонких» моральних розрізнень (добро/зло, правда/брехня) і захищають внутрішній особистісний простір людини. Зроблено висновок, що новітні технології вимагають відповідних світоглядних та інституційних засад, щоб не допустити поглинання людини штучним інтелектом і зберегти її як носія смислів.