Державна політика в сфері забезпечення соціальних і гуманітарних прав людини: міжнародні стандарти та шляхи імплементації в Україні

Стаття аналізує державну політику у сфері забезпечення соціальних і гуманітарних прав людини в контексті міжнародних стандартів та шляхів їх імплементації в Україні. Автор підкреслює, що після Другої світової війни система міжнародних стандартів прав людини (починаючи із Загальної декларації прав людини 1948 р.) стала універсальним правовим орієнтиром для демократичних держав. Міжнародні стандарти визначаються як «мінімальний стандарт» або «мінімально допустимий консенсус», що встановлює не лише перелік прав, а й необхідний обсяг їх реалізації. В Україні, яка задекларувала себе соціальною і правовою державою, система демократичних цінностей перебуває на стадії формування. Російська військова агресія та запровадження воєнного стану суттєво ускладнили дотримання цих стандартів, оскільки низка конституційних прав може бути обмежена. Зроблено висновок, що ефективна імплементація міжнародних стандартів потребує вдосконалення Національної стратегії у сфері прав людини, приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних зобов’язань та посилення механізмів захисту прав громадян в умовах воєнного стану.